Виховна робота

МИ – УКРАЇНЦІ 

Мета:

поглибити знання учнів про Україну; розширити зміст поняття «громадянин України»;

 розвивати мовлення учнів; виховувати патріотичні почуття приналежності до українського народу.

Обладнання:

 карта України;

 вишиваний рушник,

 колосся і калина;

плакат «Видатні українці» ( портрети Т.Шевченка, М.Лисенка, С.Корольова, К.Білокур),

український рушник з хлібом-сіллю.

ХІД  ВИХОВНОЇ ГОДИНИ

І. Організаційний момент

ІІ. Основна частина

Учитель. Кожна людина з великою любов’ю і душевним трепетом згадує те місце, де вона народилася, де промайнуло її дитинство, дитинство з дивосвітом-казкою, з материнською ласкою у затишній батьківській оселі. То родинне вогнище, маленька батьківщина кожної людини. То її велике «Я», з якого починаються людина, родина, Батьківщина і вся наша велична й неповторна Україна. Її красою захоплювалися поети, художники, композитори.

Буває, часом  сліпну від краси.

Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,

Оці степи, це небо, ці ліси,

Усе так гарно, чисто, незрадливо,

Усе як є – дорога, явори,

Усе моє, все зветься Україна.

                         (Л. Костенко)

Україна – одна з найбільших держав Європи. Оскільки це велика країна, то живуть у ній люди різних національностей. Поряд з українцями в Україні живуть росіяни, білоруси, поляки, чехи, молдавани, болгари, євреї, поляки, греки. Усі вони в нашій державі мають однакові права, усі вони громадяни України. Громадяни – людина, яка постійно живе в державі, користуються її правами і виконує обов’язки, встановлені законами цієї держави.

І якої б не були національності громадяни України – всі вони її діти, про всіх вона дбає, всім дає однакові права.

Наша держава багата на творчі, обдаровані постаті. Громадяни нашої країни багато зробили в минулому і роблять зараз для розвитку мистецтва, культури, науки, спорту в нашій державі та в усьому світі.

Благословенна хай буде година

І тая хата, і село,

Що Україні принесла

З великих найбільшого сина.

                      ( І. Франко)

1. Розповідь учнів про видатних людей України, які прославили нашу країну на весь світ (за плакатом «Видатні українці»)

Тарас Шевченко, великий Кобзар – так називали і називають його люди. Геніальний син українського народу прославляв Україну на весь світ. Його книга «Кобзар» перекладена багатьма мовами світу. Народ України береже пам’ять про видатного поета. Йому збудовані пам’ятники, його ім’ям названі вулиці, порти, театри, університети. Його вірші знають дорослі і діти.

Микола Амосов – академік, заслужений діяч науки України. Очолював клініку грудної хірургії Українського науково-дослідного інституту туберкульозу і грудної хірургії. Основні наукові праці присвячені питанням хірургії серця і легень. З 1983 року – директор Київського інституту серцево-судинної хірургії. Лауреат Державної премії УРСР 1978 року.

Катерина Білокур (1900 – 1961 рр.) – живописець. Народна художниця України з 1956 року. Читати, писати і малювати навчилася самотужки. Жила у злиднях. Нею написані такі картини: «Квіти увечері», «Декоративне панно», «Жар-колос», «Жоржини», «Рожі і троянди», «Осінь», портрети та автопортрети.

Михайло Грушевський (1866 – 1934 рр.) – учений – філолог,літературознавець, організатор науки, письменник, критик, політичний діяч, публіцист. Голова Центральної Ради (1917 – 1918 рр.)      У 1919 році емігрував. У 1924 році на його прохання уряд України дозволив йому повернутися в Україну для наукової діяльності. Із його ім’ям пов’язаний розвиток історичних подій від перших кроків Центральної Ради до І Y Універсалу про самостійність УНР. Багато працював  в царині історії літератури, це насамперед відповідні екскурси в його основних працях: «Історія України-Руси» і «Історія  української літератури», що охоплює українську народну творчість і письменництво до початку ХYІІ ст.

Портрет видатного сина української землі зображено на п’ятдесятигривневій купюрі сучасних українських грошей.

Сергій Бубка (1963 р.) – шестикратний переможець чемпіонату світу з легкої атлетики, 35-кратний рекордсмен світу. Народився в Луганську. Закінчив Київський інститут фізкультури. Уславився як стрибун із жердиною. Починаючи з 1984 року йому підкорялися різні висоти. У 1986 р. чотири рази був рекордсменом світу. Заслужений майстер спорту, кандидат педагогічних наук, Герой України. Жив у Донецьку, де започаткував міжнародний легкоатлетичний турнір «Зірки жердини», який став традиційним. Почесний громадянин Братислави, Парижа і Донецька.

Віталій та Володимир Клички – відомі всьому світу боксери. Їх  вражаючі перемоги на ринзі не залишилися без пильної уваги відомих спортивних діячів.

Віталій – 6-кратний чемпіон світу з кікбоксингу, 3-кратний чемпіон України з боксу, срібний призер чемпіонату світу серед любителів, неодноразовий чемпіон Європи серед професіоналів, інтерконтинентальний чемпіон за версіями WBO і  WBA, чемпіон світу в суперважкій ваговій категорії за версіями WBO і  WBС. У 1999 році внесений до  «Книги рекордів Гіннеса» як перший чемпіон світу  у суперважкій ваговій категорії, який виграв 26 боїв нокаутом, для чого йому знадобилася найменша кількість раундів. Має звання Заслуженого майстра спорту України.

Володимир Кличко – п’ять разів виборював звання чемпіон7а України з боксу, став чемпіоном І Всесвітніх ігор військовослужбовців у важкій ваговій категорії (Італія, 1995 рік), срібним призером чемпіонату Європи з боксу (1996 рік).Найбільше його досягнення на аматорському боксерському ринзі – золота медаль і звання чемпіона з боксу в надважкій ваговій категорії на Олімпійських іграх в Атланті (1996 рік). Ця перемога була відзначена орденом «За мужність».

Іван Піддубний (1870-1949 рр.) – спортсмен-борець. Він працював у Севастополі та Феодосії. Із 1897 року почав виступати у цирках як борець. Шість разів завойовував звання чемпіона світу. 25 років вважався непереможним борцем.

На літніх Олімпійських іграх у Китаї (м. Пекін, 2008р.) під час нагородження спортсменів-переможців український прапор піднімався 27 разів, а наш національний гімн звучав 7 разів (за зайняте  І місце). Загальна кількість медалей : 7 золотих, 5 срібних та 15 бронзових медалей. Вітаємо переможців!

До відомих людей України належить видатний конструктор радянських часів, засновник першої космічної ери у Радянській державі Сергій Корольов.

Наші земляки:

А.Ф. Луньов,

І.В.Малиш….

Усі вони працьовиті і волелюбні люди.

2. Робота з картою України. (розповідь учня-екскурсовода)

Погляньте на карту України. На ній позначено кордони української землі.

Україна – це отча земля, рідний край, де ми народилися. Столиця України – Київ. Широкі і чарівні простори, прекрасні села і міста. Могутньо котить до Чорного моря сиві хвилі найбільша річка України – Дніпро. Буйною зеленню шумлять на його берегах сади, ліси. Золотистим морем розливається безкраїми нивами жито-пшениця.

Простір землі, заселений українським народом, великий. Щоб його перегнути, потрібно пішки йти із заходу на схід півтора місяці, долаючи щодня по 30 км.

Україно, соборна державо,

Сонценосна колиско моя,

Ще не вмерла

Й не вмре твоя слава,

Завойована в чесних боях!

Квітни й міцній, Українська державо!

Вмирали у битвах мільйони борців,

Щоб стяг синьо-жовтий піднявсь величаво

Й над Києвом стольним віки майорів.

                                 (Г. Манько)

ІІІ. Підсумок заходу

1.     Гра  «Ерудит»

Завдання. Знайдіть і з’єднайте обидві половинки прислів’їв.

Земля там найкраща,                             там і рай.

Де рідний край –                                    на своєму корені росте.

Кожна травичка                                     і в жмені мила.

Рідна земля                                             як своя сторона.

Людина без вітчизни,                            де вродився ти!

Нема в світі кращої,                              як соловей без пісні.

2.     Бесіда

·        Про що говорять ці прислів’я? Як ви їх розумієте?

·        Де розташована наша країна?

·        З якими державами Україна має спільні кордони?

·        Як ви ставитеся до своєї Вітчизни?

·        Які почуття викликає саме слово «Україна»?

·        Кого з відомих українців ви знаєте?

·        Що може і повинен кожен із вас уже зараз зробити для своєї України

3.     Вірші про Україну

Любіть Україну, як сонце, любіть…

Любіть Україну, як сонце, любіть,

як вітер, і трави, і води…

В годину щасливу і в радості мить,

любіть у годину негоди.

Любіть Україну у сні й наяву,

вишневу свою Україну,

Красу  її, вічно живу і нову,

і мову її солов’їну.

Між братніх народів, мов садом рясним,

сіяє вона над віками…

Любіть Україну всім серцем своїм

і всіми своїми ділами.

Для нас вона в світі єдина, одна

в просторів солодкому чарі…

Вона у зірках, і у вербах вона,

і в кожному серця ударі,

у квітці, в пташині, в електровогнях,

у пісні у кожній,  у думі,

в дитячій усмішці, в дівочих очах

і в стягів багряному шумі…

Як та купина, що горить – не згора,

живе у стежках, у дібровах,

у зойках гудків, і у хвилях Дніпра,

і в хмарах отих пурпурових,

в грому канонад, що розвіяли в прах

чужинців в зелених мундирах,

в багнетах, що в тьмі пробивали нам шлях

до весен і світлих, і щирих.

Юначе! Хай буде для неї твій сміх,

і сльози, і все до загину…

Не можна любити народів других,

Коли ти не любиш Вкраїну!..

Дівчино! Як небо її голубе,

люби її кожну хвилину,

Коханий любить не захоче тебе,

коли ти не любиш Вкраїну…

Любіть у труді, у коханні, в бою,

як пісню, що лине зорею…

Всім серцем любіть Україну свою –

і вічні ми будемо з нею!

Любити Вітчизну, любити завжди

Поля її росні, зелені сади

І їй не жаліти за дні молоді

Ні крові у битві, ні поту в труді.

Любити Вітчизну, любити завжди

І села її і її    городи,

І їй всі бажання, пориви й думки

На світлій дорозі у світлі віки..

Люблю України коханої небо,

що буде люблю й що було.

Живи, моє серце, живи не для себе,

для себе ж бо ти й не жило.

Щасливії люди, щасливих багато.

Живуть для живого живі.

Тому я й повинен про щастя співати,

 Коли навіть серце в крові!

                      (В. Сосюра)

Україно моя, моя люба Вкраїно,

Чим я втішу тебе, чим тебе заспокою? –

Чи про все те розкажу, як тебе я люблю,

А чи піснею горе твоє  я присплю,

Чи слізьми  розіллюсь, мов сирітська  дитина, –

Чим тебе заспокою я – бідна людина,  –

Скажи, моя люба Вкраїно,

Вкраїно моя!

                       (П. Тичина)

Виховна година до дня пам'яті жертв Голодомору

”Україна пам’ятає!"

Мета. Ознайомлювати учнів з трагічним минулим нашого народу; вчити дітей бережно ставитися до історії своєї країни, розкривати її як білі, так і чорні сторінки; виховувати здатність кожної людини на скорботу і пам'ять про мільйони загублених життів співвітчизників.

Обладнання. Свічечка, свідчення очевидців, факти Голодомору, Указ Президента України, журнал «Барвінок» 11.11.2008 р., запис пісень, ілюстрації, брошури, література, план виховного заходу на дошці записаний.

План заходу

1.     Пам'ять України.

2.     Свідчення очевидців.

3.     Голодомор мовою фактів.

4.     Указ Президента України.

5.     Сімейні хроніки.

6.     «Засвіти свічку!».

Хід заняття

Учитель. (Горить свічка)

Пам'ять – нескінченна книга, в якій записано все: і  життя людини, і життя країни. Там багато сторінок вписано кривавими і чорними кольорами. Чорне вороння зграями ширяло над селами, заціпенілими в тяжкому смертельному сні 1933 року.

(Учні читають вірш ”Фрагмент пам'яті” )

1 Учень.

 А люди біднії в село,

Неначе злякані ягнята,

Позамикалися в хатах,

Та й мруть….

2. Учень.

Сумують комини без диму,

А за  городами за тином

Могили чорнії ростуть.

3. Учень.

 Гробокопателі в селі

Волочуть трупи ланцюгами

За царину і засипають

Без домовини.

4.  Учень.

Дні минають,

Минають місяці.

Село навік замовкло, оніміло,

Кропивою поросло.

Учитель.

Зараз щороку Україна прихиляє коліна перед мільйонами жертв Голодомору 1932-1933 років, перед тими страждальцями, могили яких розкидані по садках, балках, дворах, узбіччях доріг та на цвинтарях, де насипані великі могили або колективні. Воістину говорять колективний голод, колективний холод, біль і страждання, колективна смерть, вони й понині кровоточать у серцях тих, хто пережив страшні роки, а тепер дістав таку можливість розповідати, свідчити, переконувати.

(Учні читають свідчення очевидців).

5. Учень.

” У 1933 році померла моя сестричка…, їй було лише три роки. Вона не кричала, не вередувала, а лише тихо просила їсти…”

Микола Піскун, 1926 р. н., смт.Сиваське, Херсонська область.

6. Учень.

”Корда мне было 12 лет, осудили за колоски меня маленького на 5 лет к тяжелым работам. Мама пухла вместе с сестрой и умерла на моих глазах. Одно спасенье: мыши наносили в норки запасы, землей обворачивали их в круглих кучках, а мы уже ее раздалбывали зимой и забирали эти запасы”.

Петро Оливка, 1921 р.н., смт. Петропавлівка, Дніпропетровська область.

7. Учень.

Голод почався ще у 1932 р. Врожай був непоганий, але увесь хліб намолочений забрали під мітлу… В поле нікому було виходити, люди мерли, як мухи… за день вмирало до 20 душ. Не було кому ховати”.

Іван Приступній, 1916 р.н. с.Єгорівка, Одеська область.

8. Учень.

А мені згадався 1933-й ”То ж таки був геноцид! Пів – Сухої виморено голодом за одну весну. Сім'я Булата – коваля, де діти старші поїли менших… А ті мої товариші-однокласники Киселі, що незрівнянні успіхи виявили в математиці, - сьогодні в школі були, а на завтра вже не прийшли: померли обоє. А торгсини, Галещинська  біофабрика окороки відправляє на експорт… Ні, то  довічний Сталінів гріх, злочин, якому ніколи не буде виправдання…”

Письменник Олесь Гончар, 1918 р.н., щоденники, запис від 23.08.1980р.

Учитель.

”Великий голод 1932-1933 років в Україні забрав життя від 7 до 10 мільйонів невинних людей…”

Спільна заява делегацій 65 держав-членів ООН 7 листопада 2003 року.

Голодомор мовою фактів

Складовими політики Голодомору  були:

-         Насильне вилучення всіх продовольчих припасів

 (Читають учні).

9. Учень.

Липень 1932 р. – влада ухвалила завідомо нереальні до виконання плани хлібозаготівель;

10. Учень.

Серпень 1932 р. – прийнято закон ”Про п’ять колосків”, за яким засуджували навіть дітей, які збирали колоски пшениці на полях;

11. Учень.

Листопад 1932 р. – запроваджено натуральні штрафи, що означало вилучення всіх харчів у селян;

12. Учень.

Грудень 1932 р. – примусово вивезено із колгоспів усі фонди, в тому числі і насіннєві.

Учитель.

Блокада мешканців окремих територій та всієї України:

(Читають учні)

13. Учень.

Листопад 1932 р. – в Україні запроваджується система голодних гетто – ”чорних дощок”. Занесення на 2чорні дошки” колгоспів, сіл і цілих районів означало їх повну ізоляцію, вилучення всього продовольства, заборону ввезення, будь-яких товарів та інші жорстокі репресії, що було рівнозначним смертному вироку їх мешканцям. Всього на ”чорну дошку” було занесено до третини сіл України;

14. Учень.

Січень 1933 р. – забороняється виїзд за межі України. Відповідно до директиви Сталіна території УСРР і Кубані, в той час переважно заселеної українцями, були оточені збройними законами для блокування виїзду селян ”за хлібом” в інші регіони. Таких заходів більше ніде і ніколи не застосовувалося в СРСР.

Учитель.

У той час, як від голоду умирали мільйони українців, влада продовжувала вивозити зерно за кордон. Також в Україні у той час на повну потужність працювали спиртзаводи, які переробляли зерно на горілку, що йшла на експорт.

(Читає учень.)

15. Учень.

Наказ Президента України «Про оголошення в Україні 2008 року Роком пам’яті жертв Голодомору».

Ушановуючи пам'ять мільйонів громадян, які стали жертвами Голодомору 1932-1933 років, з метою донесення правди про геноцид українського народу до української громадськості і міжнародної спільноти та у зв’язку з 75-ми роковинами цієї трагедії Постановляю:

1.     Оголосити в Україні 2008 рік, Роком пам’яті жертв голодомору.  

2.     Координаційній раді з підготовки заходів у зв’язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні спільно з організаційним комітетом з підготовки та проведення заходів у зв’язку з 75-ми роковинами голодомору в Україні забезпечити організацію та координацію заходів з проведення року пам’яті жертв Голодомору.

3.     Кабінету Міністрів України: проаналізувати стан виконання Закону України «Про Голодомор 1932-1933 рр. в Україні», нормативно-правових актів щодо підготовки заходів у зв’язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні та вжити необхідних заходів щодо забезпечення їх реалізації; вирішити в установленому порядку питання щодо фінансування видатків пов’язаних із підготовкою та проведенням Року пам’яті жертв Голодомору.

4.     . Міністерству закордонних спав України за участю Міжнародного координаційного комітету Світового конгресу українців для планування відзначення 75-х роковин Голодомору в Україні, розробити у місячний строк план тематичних заходів у зв’язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років, забезпечити його реалізацію закордонними дипломатичними установами України із залученням української громадськості за кордоном.

Президент України В.Ющенко

М.Київ 24 листопада 2007 року

№1144/2007

Учитель.

Отже ти вже знаєш, що 1932-1933 роках в Україні був страшний штучно творений голод, під час якого померли мільйони українців. Чого так і називають – Голодомор. Твоя родина теж, мабуть, постраждала від голоду. Розпитай батьків, бабусю з дідусем, кого з твоїх родичів забрав голодомор.

«Сімейні хроніки» - заведи зошит з такою назвою. Запиши у ньому всіх своїх родичів: живих і тих, хто помер (зазнач дати народження і смерті) – намалюй родинне дерево. Роби у зошиті нові цікаві записи про родину. Це буде твоя пам'ять, пам'ять твоєї родини. Сімейні хроніки пишуть у всьому світі.

На знак вшанування пам’яті невинних жертв Голодомору у суботу 22 листопада з 16 години приєднуйтесь всією родиною до всеукраїнської акції «Засвіти свічку!».

Із настанням темряви засвітіть і поставте свічку на підвіконня так, щоб її було видно знадвору. Цей вогник символізуватиме нашу скорботу і пам’ять про мільйони загублених життів співвітчизників.

Україна пам’ятає!

Світ визнає!

Лунає пісня «Молитва за Україну».